Menu
Історія

Окрасою та гордістю споживчої кооперації Кіровоградської області можна поправу вважати готельно-ресторанний комплекс «Козацька Застава». Впродовж багатьох років він вражає відвідувачів своїм архітектурним ансамблем, вишуканим інтер’єром, яскравим кулінарним асортиментом та високою культурою обслуговування.

 Історичний старт

 У наш час нікого не здивуєш закладами ресторанного господарства виконаними в етнічному стилі, а в далекому 1989 році саме «Козацька Застава» стала першою етно-ресторацією у Кіровоградській області. Хотілося відкрити надзвичайний, оригінальний, вишуканий ресторан з традиційною українською кухнею, і зовсім не схожий на всі інші. Прив’язавши будівлю до території, ідея славного козацького минулого з’явилася само по собі, виявилось ми маємо міцне історичне підґрунтя.

І дійсно, землі сучасної Кіровоградщини стали частковою територією, на якій на зламі XV-XVI століття зародилося козацтво. Згодом козаки у пониззі Дніпра створили свою систему січових укріплень, яка дістала назву Запорозька Січ. Землі кіровоградські увійшли до складу земель Вольностей Війська Запорозького та контролювалися Січовим товариством. Тут козаки не лише воювали, але і ремісникували та бралися до плуга, адже перед ними розкинулися простори степового краю: родючі землі, повноводні річки, зокрема багатий на рибу Інгул, і зрештою – прекрасні краєвиди. Козаками почалися створюватися зимівки, що пізніше перетворилися на справжні хутірські господарства. Від зимівника запорозького козака Степана Лелеки веде свій родовід одне з сучасних кіровоградських передмість – Лелеківка. Є гіпотези, що з хуторів-зимівників виникли також поселення Ковалівка та Балка. Та повернемося до «Козацької Застави». Ймовірно, що там, де знаходиться ресторан, могли теоретично бути козацькі застави. Якби там не було, але сьогодні вишукана велична споруда, ніби виконує роль тодішніх історичних укріплень, розташувавшись належним чином при в’їзді у місто. Однозначно ресторація стала відгуком про козацьке коріння Кіровограда, про яке, на жаль, у наш час відомо не багатьом.

Курс на етнічність

Екстер’єр та інтер’єр «Козацької Застави» декорований безліччю цікавих деталей. В першу чергу в  очі кидається архітектура притаманна для Запорозької Січі – оборонні вежі з чотирьохсхилими дашками. Двері та вікна з натурального дерева та художньою ковкою, хол оздоблений мармуром, а стеля дзеркальна. Неабиякою красою відзначаються вітражі на вікнах, що в наш час становлять художню цінність. 9 вітражів – це сюжетна та декоративна композицію «Козацька слава». До портретної частини увійшли: Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко та Максим Кривоніс, також тут зображені історичні достовірні герби козацьких полків, які входили до Запорізької Січі. А створював цю красу художник-оформлювач, живописець – Анатолій Пунгін по давній технології, з’єднуючи різнокольорове скло свинцевою спайкою.

Оригінальністю відзначається і «Народна зала» спроектована у стилі української сільської хати з різноманітними предметами ужитку. У центрі красується справжнісінька піч – основа української кухні, в якій на капустяних листках свого часу випікався хліб. А стіни розмальовані за мотивами бурлескно-травестійної поеми «Енеїди» Івана Котляревського. Народного колориту також додає колекція антикварного начиння, а нестандартності – лугова трава з ароматом м’яти, якою і зараз застеляють тут підлогу.

 За час роботи до «Козацької Застави» завітало чимало гостей, серед них є і відомі постаті: президенти України – Леонід Кучма та Віктор Ющенко, співак  «Кузьма» з гурту «Скрябін», Михайло Поплавський, актори – Ольга Сумська, Маргарита Терехова, телеведучий Ігор Кондратюк, команда гумористів «95 квартал», шоумен Вадим Мічковський, більш відомий, як «дядя Жора» та багато інших…

Сучасність

 Заклад  має п’ять залів, кожна з неповторним дизайном та своїми родзинками, але вже сучасніші та світліші. Тут панують ніжні, пастельні кольори, проте наскрізним є червоний відтінок у поєднанні з золотом, що у військово-культурному комплексі козацтва посідає особливе місце, а в інтер’єрі, як контрастні деталі – виграшно.

Наш колектив продовжує сповідувати щедру українську кухню, її беремо за основу: український борщ з пампушками, страви зі свинини, домашня ковбаска, смажена риба, деруни, вареники та налисники, і це лише короткий перелік страв. Можна також скуштувати страви на мангалі – апетитний шашлик, люля-кебаб, лосось на грилі…

 Тут зустрічають з українською гостинністю і ніхто не подасть «гарбуза», як колись в давнину небажаному парубку під час сватання, саме це дає нам можливість впевнено утримувати високу планку і в XXI сторіччі».